Волосся

Для проведення аналізу на вміст мікроелементів та важких металів використовується волосся, зрізане максимально близько до кореня. Такий зразок дозволяє оцінити накопичення елементів в організмі приблизно за останній місяць.

Перед збором матеріалу рекомендується:

• не використовувати засоби для укладання волосся;

• не застосовувати шампуні або косметичні засоби, що містять цинк або селен;

• якщо раніше використовувалися лікувальні або мінералізовані шампуні, волосся необхідно ретельно вимити звичайною водою.

Для дослідження потрібно підготувати приблизно 200–300 волосин (орієнтовно дві столові ложки). Зрізати їх слід у прикореневій зоні з кількох ділянок голови. Оптимальна довжина зразка — близько 1 см від кореня.

Отриманий матеріал необхідно помістити у чистий zip-пакет для подальшого транспортування до лабораторії.

Важливо:

• волосся, зрізане з кінців пасма, не використовується для дослідження;

• для аналізу приймається лише нефарбоване волосся.

Слід враховувати, що накопичення важких металів у волоссі відображає їх надходження в організм приблизно через 10–14 днів після контакту.

Сеча

Перед збором сечі необхідно провести ретельні гігієнічні процедури зовнішніх статевих органів.

• Жінкам не рекомендується здавати аналіз під час менструації.

• Чоловікам перед збором матеріалу також слід провести гігієнічну підготовку.

• Для немовлят сечу збирають у спеціальний дитячий сечоприймач після попереднього туалету статевих органів.

• Сеча, отримана з підгузка, не підходить для лабораторного дослідження.

Матеріал необхідно зібрати у стерильний контейнер.

Умови зберігання та транспортування:

• до 2 годин при температурі +20…+25°C

• до 12 годин при температурі +2…+8°C

Кров

Кров для дослідження рекомендується здавати натщесерце після періоду голодування 6–12 годин. У цей час допускається вживання невеликої кількості негазованої води.

Перед здачею аналізу бажано:

• утриматися від вживання алкоголю;

• не палити;

• уникати інтенсивних фізичних навантажень;

• за можливості тимчасово припинити прийом лікарських препаратів.

Якщо відмінити медикаменти неможливо, необхідно повідомити про це співробітників лабораторії.

Аналіз на стронцій (Sr) — це лабораторне дослідження, яке дозволяє визначити концентрацію цього елемента в організмі людини та оцінити можливий токсичний вплив або порушення мінерального балансу.

Визначення проводиться за допомогою сучасних аналітичних методів — атомно-абсорбційної спектрометрії (ААС) або мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS). Ці технології забезпечують високу точність і дозволяють визначати навіть дуже низькі концентрації елемента в біологічних зразках.

Для дослідження можуть використовуватися різні біологічні матеріали:

• цільна кров — застосовується для оцінки можливого гострого впливу стронцію, особливо у перші 48 годин після контакту;

• сеча — допомагає оцінити процес виведення елемента з організму;

• волосся — використовується для визначення тривалого накопичення стронцію.

Стронцій належить до лужноземельних металів і за своїми хімічними властивостями подібний до кальцію. Через цю схожість він може накопичуватися в кістковій тканині, де концентрується до 99 % елемента, що потрапляє в організм.

Клінічне значення

Стронцій відіграє певну роль у мінеральному обміні та процесах формування кісткової тканини. У невеликих кількостях його сполуки можуть використовуватися в медичній практиці. Проте надлишкове накопичення цього елемента може негативно впливати на структуру кісток, оскільки він частково заміщує кальцій.

Особливу небезпеку становлять радіоактивні ізотопи стронцію, які можуть накопичуватися у кістковій тканині та впливати на кістковий мозок.

У середньому з їжею та водою в організм людини надходить до 20–22 мг стронцію на добу, але лише приблизно 10 % цієї кількості всмоктується в кров.

Порушення балансу цього елемента можуть призводити до різних патологічних станів. Надлишок стронцію здатний спричиняти ураження кісткової тканини, порушення її мінералізації, а також впливати на роботу легенів та кісткового мозку. Дефіцит стронцію, у свою чергу, може проявлятися підвищеною крихкістю кісток і проблемами із зубною емаллю.

Показання до проведення дослідження

Аналіз може бути рекомендований у таких випадках:

• підозра на гостре або хронічне отруєння стронцієм;

• професійний контакт із металом або його сполуками (металургія, видобувна промисловість, виробництво металів);

• оцінка впливу забрудненого навколишнього середовища;

• контроль стану пацієнтів, які отримують препарати, що містять стронцій;

• підозра на порушення мінерального обміну;

• обстеження пацієнтів із захворюваннями кісткової тканини нез’ясованого походження;

• діагностика причин порушення росту у дітей.

Інтерпретація результатів

Оцінка результатів дослідження залежить від типу біологічного матеріалу.

Орієнтовні референтні значення

• сироватка крові: 15,0–50,0 мкг/л

• сеча: 30–250 мкг/л

Підвищені показники можуть свідчити про:

• професійний або побутовий контакт із джерелами стронцію;

• проживання в регіонах із забрудненими ґрунтами або водними ресурсами;

• надмірне надходження стронцію з продуктами харчування;

• порушення виведення елемента при захворюваннях нирок.

Можливі клінічні прояви підвищеного рівня

• порушення мінералізації кісткової тканини;

• розвиток стронцієвого рахіту;

• фіброз легенів;

• зміни функції кісткового мозку;

• затримка росту у дітей;

• порушення функції нирок.

Можливі прояви дефіциту

Недостатній рівень стронцію може проявлятися:

• підвищеною ламкістю кісток, особливо у літньому віці;

• підвищеною схильністю до карієсу;

• ослабленням зубної емалі.

Які лікарі можуть призначити аналіз

Дослідження на стронцій використовується в практиці лікарів різних спеціальностей:

• токсикологи — при підозрі на інтоксикацію металами;

• лікарі з професійної патології — для контролю впливу виробничих факторів;

• ортопеди та травматологи — при патологіях кісткової тканини;

• нефрологи — при порушеннях виведення мікроелементів;

• педіатри — при порушеннях росту у дітей;

• ревматологи — при захворюваннях опорно-рухового апарату;

• онкологи — для оцінки впливу радіоактивних ізотопів стронцію.