Клітини злоякісних новоутворень в процесі своєї життєдіяльності продукують особливі речовини, які потрапляють в рідкі середовища організму в підвищеній кількості. У нормальних клітинах ці речовини або відсутні, або присутні в дуже малих кількостях. Такі речовини, пов'язані з пухлинами (пухлинні маркери), можуть бути визначені імунологічними методами з використанням специфічних антитіл, спрямованих проти імуногенних ділянок відповідних пухлинних маркерів. У комплексі з іншими методами обстеження, дослідження їх концентрації використовують для виявлення наявності пухлини в організмі, для вивчення стадії захворювання і / або контролю ефективності лікування.
Одним з таких сучасних маркерів злоякісних пухлин шлунково-кишкового тракту є вуглеводний антиген CA 242. Він був виявлений, як асоційований з пухлинами антиген, завдяки моноклональним антитілам (mAbs CA 242), формувався при імунізації мишей клітинами колоректальної аденокарциноми - раку товстого кишечника людини.
Присутність CA 242 виявлено на апікальній поверхні клітин проток підшлункової залози людини і на клітинах слизової товстого кишечника. Хімічна будова СА 242 точно невідома, але показано, що його епітоп (Антигенна детермінанта, частина макромолекули антигену, яка розпізнається імунною системою) є вуглеводним антигеном, аналогічно таким пухлинних маркерів, як CA 19-9 і CA 50 (маркери раку підшлункової залози).
У сироватці CA 242 з'являється на тих же макромолекулярних комплексах, що і CA 50, і CA 19-9. Таким чином, CA 242 пов'язаний (але не ідентичний) з CA 19-9.
У більшості здорових людей і у пацієнтів з доброякісними захворюваннями рівень CA 242 зазвичай низький.
При обстеженні здорових людей CA 242 нижче рівня 20 Од / мл мали 93%.
Підвищений рівень цього маркера характерний для пацієнтів із злоякісними пухлинами шлунково-кишкового тракту.
Визначення CA 242 може бути використано в якості додаткового тесту в діагностиці та при спостереженні пацієнтів з встановленим діагнозом таких пухлин, а також при підозрі на них.
Дослідження CA 242 не слід використовувати в якості заміни будь-якого стандартного клінічного обстеження таких пацієнтів, а лише на додаток до прийнятих в даний час клінічних та лабораторних методах.
Показано, що комплексне визначення пухлинних маркерів РЕА, СА 19-9 і СА 242 підвищує чутливість і специфічність лабораторного дослідження при діагностиці раку товстого кишечника і прямої кишки і допомагає оцінити стадію процесу у пацієнтів з встановленим діагнозом колоректального раку. Нормальний рівень всіх цих маркерів при колоректальному раку виключає у пацієнта IV стадію захворювання (віддалене метастазування) і з імовірністю більше 85% свідчить про відсутність метастатичного ураження регіонарних лімфатичних вузлів.
Важливо! Тест не рекомендований для застосування в цілях скринінгу, в зв'язку з недостатньою чутливістю і специфічністю.
