Визначення характеру порушення нормального біоценозу кишечника.
Дисбактеріоз (в англомовній літературі використовують термін Intestinal bacterial overgrowth або, рідше, disbios) гостре або хронічне порушення нормальної мікрофлори кишечника.
У вмісті тонкої кишки здорових людей може перебувати до 105 бактерій в 1 мл кишкового вмісту. Основними є молочно-кислі палички, стафілококи і стрептококи, інші грампозитивні аеробні бактерії і гриби. У дистальному відділі клубової кишки кількість мікробів збільшується до 108, в першу чергу за рахунок ентерококів, кишкової палички, бактероїдів і анаеробних бактерій. У товстій кишці переважають анаероби (бактероїди, клостридії, лактобацили). Цей симбіоз бактерій у здорової людини (і у ссавців!) виконує багато корисних функцій: протидіє чужорідним патогенним мікробам і вірусам, допомагає травленню, синтезує вітаміни групи В.
Співвідношення кількості різних мікроорганізмів досить постійне. Але внаслідок ослаблення імунітету, нераціональної терапії антибіотиками, променевої і хіміотерапії, вроджених дефектів ферментів баланс порушується. Можуть зникнути деякі представники нормальної мікрофлори (біфідобактерії, молочнокислі і кишкові палички) і з'явитися грибки роду кандида, стафілококи, протей, синьогнійна паличка. Виникає клінічний синдром, для якого характерні пронос, стеаторея, зниження ваги і анемія. При різкому ослабленні захисних сил, імунітету може розвинутися генералізована форма ендогенної інфекції аж до сепсису.
Мікроорганізми і збудники, які виділяються: корисні бактерії кишечника лактобактерії, біфідобактерії, кишкова паличка з типовими властивостями (оцінюються її атипові властивості, такі як ферментативні і гемолітичні); умовно-патогенні бактерії, ентеробактерії, неферментуючі бактерії, стафілококи, ентерококи, анаеробні бактерії (клостридії, без ідентифікації до виду), гриби; патогенні сальмонели, шигели, ентеропатогенні кишкові палички.
Показання до призначення аналізу:
1. Новонароджені, у яких порушенню нормофлори кишечника сприяють такі чинники: бактеріальний вагіноз і мастит у матері, низька оцінка за шкалою Апгар і наявність реанімаційних заходів у новонародженого, пізнє прикладання до грудей, тривале перебування в пологовому будинку і можливість заселення кишечника агресивними штамами мікроорганізмів навколишнього середовища, фізіологічна незрілість моторної функції кишечника, наявність малих гнійних інфекцій, непереносимість грудного молока, синдром малабсорбції, первинний імунодефіцит;
2. Діти грудного та раннього віку у випадках несприятливого перебігу періоду новонародженості (в анамнезі), раннього штучного вигодовування, диспептичних порушень, частих гострих респіраторно-вірусних інфекцій, рахіту, анемії, гіпотрофії, змін в психоневрологічному статусі дитини, алергічного дерматиту;
3. Діти дошкільного та шкільного віку, які перебувають в закритих колективах, хворіють частими гострими респіраторно-вірусними інфекціями, з алергічними реакціями;
4. У юнацькому віці мають значення часті гострі респіраторно-вірусні інфекції, алергічні реакції, наркоманія;
5. У дорослих незалежно від віку мають значення:
Професійні шкідливості. Стреси. Незбалансоване харчування. Кишкові інфекції. Лікування антибактеріальними препаратами. Тривала гормонотерапія, лікування нестероїдними протизапальними препаратами. Проведення хіміо- і променевої терапії у онкологічних хворих. Імунодефіцитні стани.
6. У людей похилого віку крім зазначених вище, мають значення: вікові зміни властивостей мікрофлори (зменшення канцеролітичних властивостей кишкової палички, збільшення числа штамів, які синтезують холестерин, збільшення кількості гемолітичної флори).
Оцінити нормальний, знижений або підвищений вміст мікробів можна при порівнянні з зазначеними в бланку відповіді референсними значеннями.
