Так, ми часто отримуємо дзвінки й запитання щодо норм (так званих референтних значень) аналізів.

- Алло, доброго дня, ви точно правильно зробили аналіз? Бо попередній раз була якась інша норма…

Так, ми часто отримуємо дзвінки й запитання щодо норм (так званих референтних значень) аналізів. Інколи пацієнт дивується, що норма для аналізу Х – це від 9 до 90, наприклад. Бо минулого разу, коли він знову ж таки здавав той самий аналіз X в іншій лабораторії, норма була від 90 до 900.

Чому так трапляється? 

Уся справа в тому, що існують аналізи, норми для результатів яких залежать від методики їх проведення, від використаних у процесі дослідження тест-систем, аналізаторів і реагентів.

Безперечно, фінальний результат у разі правильної інтерпретації результатів лікарем завжди буде один – у вас той чи інший показник у нормі або ж ні. А ось референтні значення можуть бути різними, і їхні допустимі норми якраз і встановлюють виробники цих різних тест-систем, аналізаторів і реагентів, з якими проводили клінічні випробування.

Звідси і вся різниця й відповідь на запитання, чому в одних лабораторіях норма – це від 10 до 100, а в інших – від 100 до 1000.

Але на цьому моменті причина відмінності допустимих норм не закінчується. Є й інші нюанси, котрі неодмінно слід враховувати.

Наприклад, коли ми здаємо аналіз крові на глюкозу, то маємо розуміти, що вміст глюкози у капілярній та венозній крові – відрізняється. У капілярній крові вміст глюкози нижчий, відповідно, нормою вважається результат 3,33 – 5,55 ммоль/л. У венозній крові – норма 3,33 – 6,38 ммоль/л, тому що вміст «цукру» в такого біоматеріалу вищий. Автоматичні аналізатори нашої лабораторії працюють винятково з венозною кров’ю, бо тоді результати більш точні. Тобто це треба враховувати, якщо відстежуєте динаміку цього показника.

Якщо ж ми говоримо про аналіз на визначення швидкості осідання еритроцитів, то його діапазон прийнятних показників залежить від методики, наприклад, за методом Панченкова або за системою Вестергремма. Тут також слід враховувати спосіб взяття крові (венозна чи капілярна). Результат для венозної та капілярної крові може відрізнятися. Знову ж таки, ми рекомендуємо здавати венозну кров.

А ось під час дослідження гормонів кори наднирників враховується навіть положення здачі аналізу, тож референтні показники відрізняються залежно від того, в якому положенні перебувала людина – у вертикальному чи горизонтальному.

Дуже важливо зважати на одиниці вимірювання. Адже від них залежать норми тестів. Різні тест-системи, аналізатори та реагенти технологічно можуть бути розроблені та налаштовані під різні одиниці вимірювання. Навіть у рамках однієї лабораторії, за зміни методики, тест-системи, аналізатора чи реагента, норми можуть бути змінені.

Для прикладу, одиниця вимірювання реніну зараз у нашій лабораторії мкМО/мл (мікроміжнародні одиниці на мілілітр). Проте ще рік тому цей самий тест ми робили за іншою методикою, де одиниці вимірювання – пг/мл(пікограм на мілілітр). А тим часом інша лабораторія використовує нг/л (нанограм на літр).

Чи існують аналізи, для яких норми завжди «єдині»?

Якщо ви будете здавати загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, деякі біохімічні тести, тоді норми будуть майже єдиними, вони відрізнятимуться лише за віковою та гендерною групами. Тобто для дітей і дорослих, чоловіків і жінок.

Але знову-таки, це не означає, що немедик може їх правильно трактувати.

Який ключовий меседж ми хочемо донести цією «історією про аналізи»? 

Перше – аналізи це не «просто так». І їх не варто ані самостійно собі призначати, ані самостійно трактувати, ані самостійно лікуватися за отриманими результатами.

Бо власне здоров’я – це не жарти. І я добре розумію, чому наголошую на таких, здавалось би, очевидних речах.

Щось турбує? Ідіть до лікаря. Розкажіть йому про свою проблему – і він скерує вас на ті аналізи, які вам потрібні. У випадку, якщо результати ваших аналізів будуть критичними, ми зробимо їх повторно та самостійно зв’яжемось із вашим лікарем, аби сповістити його про результати та з’ясувати, чому взагалі у вас така ситуація, яка є.

Правильно інтерпретувати результат можна лише з лікарем. Не з гуглом і не на основі ваших «здогадок». Адже самостійна інтерпретація й призначення лікування нерідко закінчуються зовсім сумно. Думаю, чому – після прочитання статті зрозуміло)

Далі буде.

Тетяна Масленнікова. Завідувач медичної лабораторії "Дніпролаб"