OnсoRisk BRCA PLus - Панель спадкового раку молочної залози та раку яєчників (14 генів, NGS)

Дослідження приймається натще або через 3-4 години після їжі.

Рекомендованим матеріалом для дослідження є венозна кров. 

При здачі венозної крові потрібно виключити фактори, що впливають на результати досліджень: фізичне навантаження, емоційне збудження. Тому перед процедурою слід відпочити 10-15 хвилин в приймальні, заспокоїтися. Не слід здавати кров після впливу рентгенівських променів ( "рентген"), фізіотерапевтичних процедур. З урахуванням добових ритмів зміни показників крові зразки для повторних досліджень доцільно брати в один і той же час.

Гени, що входять у панель: ATM, BARD1, BRCA1, BRCA2, BRIP1, CDH1, CHEK2, NF1, PALB2, PTEN, RAD51C, RAD51D, STK11, TP53.

Від 5 до 10% онкологічних захворювань молочних залоз та від 15 до 25% пухлин яєчників є генетично детермінованими, тобто обумовлені наявністю мутацій у генах, пов’язаних із розвитком пухлини.

Дослідження може бути показане як пацієнтам з діагностованим раком молочної залози або яєчників, так і здоровим жінкам із сімейною історією онкологічних захворювань і навіть без неї — за бажанням пацієнтки — адже людина може бути носієм нових мутацій, яких немає у батьків.
Крім цього, спадкова мутація може передаватись від батька або матері навіть якщо у них не проявилось онкологічне захворювання.

В яких випадках скринінг генів є необхідним:

– Рак молочної залози діагностовано у пацієнтки віком до 45 років/ 55 років при обтяженому сімейному анамнезі;
– Рак знайдено в обох залозах в однієї пацієнтки;
– У пацієнтки знайдено як рак грудей так і рак яєчників;
– Рак грудної залози у чоловіків;
– Рак яєчників;
– Якщо було знайдено два або більше первинних онкологічних захворювання, пов’язаних зі спадковими мутаціями в генах BRCA у близьких родичів та ін.

Найчастіший із спадкових онкологічних синдромів — синдром раку молочної залози та яєчників, зумовлений мутаціями у генах BRCA1 та BRCA2, які значно збільшують ризик розвитку декількох типів раку, зокрема раку молочної залози та яєчників.

Середньостатистичний ризик розвитку раку молочної залози (РМЗ) до 80 років становить приблизно 12%. Мутації в генах BRCA1 та BRCA2 підвищують ризик розвитку спадкового РМЗ до 81% та 74% відповідно.
Ризик розвитку раку яєчників у жінок – носіїв мутації гену BRCA1 становить близько 44%, і 17% при носійстві спадкової мутації гену BRCA2 – тобто в десятки разів вище середньопопуляційного ризику в 1,3%.

Рідше причиною виникнення синдрому спадкового раку молочної залози та яєчників стають мутації у генах TP53, PTEN, CDH1, ATM, CHEK2, PALB2 та деяких інших.

Спадкові мутації гена PALB2 пов’язані з 30-60% ризику розвитку раку молочної залози, а також суттєво підвищують ризики захворіти на рак яєчника, підшлункової залози та грудної залози у чоловіків.

Спадкові мутації гена CHEK2 асоційовані з підвищенням на 30% ризику розвитку карциноми молочної залози та колоректального раку.

Синдром Лі-Фраумені – асоційований з геном TP53 і характеризується утворенням численних пухлин з різними локалізаціями: рак молочної залози, рак шлунка, саркома м’яких тканин, пухлини мозку,  щитовидної залози, ендометрію,  меланома тощо.
  Особливістю цих пухлин є ранній розвиток захворювання, сімейний анамнез та наявність мутації гена TP53. До 50-ти років у жінок-носіїв мутації в гені TP53 онкологічний процес розвивається в 93% випадків, при цьому середній вік розвитку раку у жінок становить 29 років. Приблизно у 20% випадків синдром Лі-Фраумені є результатів мутації de novo, тобто спонтанної первинної мутації в одній із статевих клітин батьків. В такій ситуації обтяження сімейного анамнезу відсутнє.

Синдром Коудена – мутація в гені PTEN, ймовірність розвитку доброякісної пухлини – 65 %, злоякісної – 25-50 %. Для цього синдрому також характерні ураження слизових оболонок (99%), поліпи кишківника (60-90%), немедулярний рак щитовидної залози, рак ендометрію, карцинома нирок.

Синдром Пейтца-Егерса, асоційований із геном STK11 і підвищує ризик пухлини грудей до 50% та яєчників до 20%.

Зустрічається також онкологічна асоціація спадкового раку молочної залози та раку шлунка, що виникає при мутації гена CDH1. Цей ген бере участь у підтримці епітеліальної структури клітин.
Мутація CDH1 пов’язана з дифузним раком шлунку (ризик  50-80%), а також з часточковим раком молочної залози, ризик виникнення якого у жінки буде близько 40%. Загалом, при мутації CDH1 комбінований ризик розвитку синхронного та метахронного раку молочної залози та раку шлунка у жінок становить майже 80%. У носіїв мутації підвищений також ризик колоректального раку.

Для пацієнтів з онкологічним діагнозом інформація про наявність генетичних мутацій впливає на вид та обсяг лікування та допоможе визначити оптимальний клінічний протокол терапії.
В разі наявності мутацій в генах BRCA1/2 та PALB2 може бути рекомендована таргетна терапія раку новітніми ефективними препаратами з групи PARP – інгібіторів.
Ця інформація також дуже важлива для кровних родичів пацієнта, які могли успадкувати патогенну поломку гена.

Кожному носію мутації рекомендують особливий протокол діагностичних обстежень органів-мішеней, а при певних мутаціях і профілактичні операції, що мінімізують ризик виникнення нового/повторного раку.